Мета: охарактеризувати становище Німеччини та католицької церкви напередодні Реформації; з’ясувати причини поширення реформаційних ідей саме в Німеччині, визначити головні ідеї та напрямки Реформації та процес виникнення протестантської церкви; розвивати вміння працювати з історичними текстовими та візуальними джерелами; аналізувати історичну інформацію та робити висновки; виховувати толерантне ставлення до релігій, поглядів, переконань та думок інших.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник Гісем О. В. Мартинюк О. О. Всесвітня історія.8 кл., карта «Реформація в Європі», мультимедійна презентація.
Поняття: реформація, індульгенція, гуманізм, протестанти, протестантизм.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Ми живемо в багатогранному, різноманітному світі де переплітаються між собою багато культур, світоглядів та релігій.
На сьогодні найчисельнішою релігією в світі є християнство. Проте, християни всього світу розділені на конфесії. Ми вже знаємо про християн католиків яких на тепер бл. 24% населення планети та православних християн (бл. 8 %). Та є ще одна чисельна християнська гілка – протестанти (бл. 9%)
Ви, певно, запитаєте як це стосується раннього Нового часу. Проте, протестантизм як напрям християнства виник саме в цю добу внаслідок події яка змінила хід історії. Це Реформація. (слайд 1)
Вчитель з’ясовує , що б хотіли дізнатися учні на уроці. Після відповідей учнів вчитель знайомить їх з планом уроку:
- Німеччина та католицька церква напередодні Реформації.
- Німецький гуманізм.
- Мартін Лютер і початок Реформації.
- Народна Реформація.
- Аугсбурзький мир.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель. Отже, мова на уроці йтиме про Реформацію. Поняття це вам ще не знайоме, але певно викликає якісь асоціації.
Асоціативний ряд.
Реформація – реформа, зміна, оновлення.
Робота над формування поняття.
Учні знайомляться з визначенням поняття Реформація (слайд 2)та виділяють в ньому ключові слова.
Реформація – рух за оновлення, реформу католицької церкви.
(Визначення учні записують в зошит.)
Учитель. Центром Реформації стає Німеччина яка була частиною Священної Римської імперії німецької нації. Саме там і розгорнулася боротьба проти католицької церкви.
Бесіда за запитаннями.
- Що собою являла Німеччина в ХV ст. в політичному плані?
- Хто очолював державу?
- Хто обирав імператора?
- Чи належала йому вся повнота влади?
- Як роздробленість впливала на економічний розвиток країни?
- Як на вашу думку, в якій країні вплив католицької церкви більший, у феодально – роздробленій чи централізованій? Чому?
Робота з історичним джерелом.
Із памфлету Ульріха фон Гуттена «Вадиск або Римська тріада».
Завдання:
– Прочитайте документ та визначте в парах фактори що могли б зумовити протест проти католицької церкви.
На основі відповідей учнів вчитель підводить учнів до висновку про причини Реформації: (слайд 3,4)
- невідповідність релігійних заповідей життю;
- жорстокі побори;
- продаж індульгенцій.
Робота з візуальним історичним джерелом. (слайд 5)
Карикатура «Папа Римський і богослови» ХVІ ст.
Завдання:
– Чи могла існувати подібна карикатура на папу в ХV ст.
Учитель. Критика католицької церкви була пов’язана з поширенням в Німеччині ідеалів гуманізму.
Повідомлення учня. (слайд 6)
Індивідуальне випереджальне завдання «Німецький гуманізм».
Учитель. Німецькі гуманісти та їх діяльність підготували суспільство до розуміння необхідності реформування католицької церкви. Очолив реформаційний рух в Німеччині богослов і священик Віттенберзької церкви Мартін Лютер. Саме він 31 жовтня 1517р. прибив на дверях замкової церкви «95 тез» проти індульгенцій. Головною ідеєю вчення Лютера було «спасіння вірою». (слайд 7)
Учитель знайомить учнів з основними положеннями вчення М. Лютера. (слайд 8)
Історичне прогнозування.
– Спрогнозуйте, якою могла бути реакція Папа Римського на таку витівку Лютера.
Учитель. Дійсно, Папа Римський Лев Х 1520р. визнав Лютера єретиком та відлучив його від церкви. Проте, в Німеччині це підтримки не знайшло. Популярність Лютера зростала. (слайд 9)
В Німеччині розпочалася Реформація яка охопила всі верстви населення. У кожному селі та місті в кожній оселі люди сперечалися про те, якою має бути церква. Розпочалася масова Реформація.
Лідером народної Реформації був один з проповідників Томас Мюнцер. (слайд 10)
Розповідь вчителя з елементами рольової гри.
Які ж вимоги висував Т. Мюнцер?
І виступ – Т. Мюнцер.
Учитель. Ідеї Мюнцера в Німеччині підтримали більшість найбідніших верств населення. Лютера та більшість бюргерів такі ідеї налякали. Шляхи Лютера і діячів народної Реформації повністю розійшлися.
ІІ виступ – німецькі селяни.
Учитель. Влітку 1524 р. розпочалися окремі виступи селян. Влада на них не зреагувала. Восени повстання охопило південь Німеччини. Селяни розправлялися з панами, палили замки, руйнували монастирі. (слайд 11, 12, 13)
ІІІ виступ – німецькі бюргери та рицарі.
Учитель. Виступи селян поширювалися по всій території Німеччини. Розпочалася справжня Селянська війна (1524 – 1525рр.)
Робота з підручником. (с. 44)
Опрацюйте матеріал підручника та дайте відповідь на запитання.
- Як відреагували німецькі князі на розгул повстання?
- Де та коли відбулась головна сутичка?
- Яким був результат сутички? (слайд 14)
Учитель. Боротьба між прихильниками та противниками ідей Лютера тривала ще 30 років після завершення селянської війни. Лютерани в північній Німеччині реформували католицьку церкву. Південь Німеччини залишався переважно католицьким.
Проте 1529 р. на засідання рейхстагу в Шпаєрі католицька більшість прийняла рішення, згідно з яким католицькі обряди є обов’язковими в усіх землях імперії. Але 5 князів та 14 міст прихильники лютеранства висловили протест. З часом прихильників реформаційних вчень почали називати протестантами. Відтоді з’являється третій напрям в християнстві – протестантизм.
Боротьба між католиками і протестантами затягнулась на довгі роки. Завершилася вона 1555 р. в м. Аугсбург на імперському рейхстазі було укладено релігійний мир. (слайд 15)
Він прирівняв у правах католиків та протестантів. Право визначати релігію у своїх володіннях дістали князі за принципом «чия влада, того й віра». Хоч Аугсбурзький мирне розв’язав усіх проблем, уперше перемогла ідея віротерпимості, що стало одним з проявів формування культури раннього Нового часу.
VІ. Узагальнення та систематизація знань.
– Чи здійснились ваші очікування?
Учитель. Мине ще багато часу, поки людство зрозуміє, що неможливо винищити всіх, хто хоче жити інакше, думає, відчуває, мислить та вірить інакше ніж сам. Треба навчитися жити разом на одній планеті в мирі, толерантності та порозумінні.
- V. Домашнє завдання.
- 5, 6 п.1.
на контурну карту нанести лютеранські князівства в Німеччині, та центри Селянської війни.
Порівняти погляди М. Лютера та Т. Мюнцера (слайд 16)