Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр. і дати їм історичну характеристику; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні події, працювати з історичними джерелами; виховати почуття патріотизму.
Основні події: Збаразько-Зборівська кампанія, Зборівський договір, Берестецька битва, Білоцерківський договір.
Основні дати: 8 серпня 1649 р. – укладання Зборівського мирного договору;
18 – 30 червня 1651 р. – битва під Берестечком; 5-6 серпня 1649р. – битва під Зборовом; липень-серпень 1649р. – Збаразько-Зборівська кампанія.
Історичні діячі : Ян Казимир, Б. Хмельницький, Д. Нечай, М. Кричевський, І. Богун, Іслам-Гірей, Джеджалій.
Обладнання: підручник, історичні документи, карта «Військові походи Б. Хмельницького», історичні атласи.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Метод «Мікрофон»
Яка з подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої 1648 – початку 1649 років справила на вас найбільше враження? Чому?
Учитель. Річ Посполита за будь-яку ціну не хотіла допустити утворення української держави, тому, порушивши мирний договір, який був укладений у лютому 1649 року в Переяславі, почала готуватися до продовження війни. Сьогодні ми з вами розглянемо наступний етап Національно – визвольної війни.
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
План
- Збаразько -Зборівська кампанія.
- Укладання Зборівського договору.
- Битва під Берестечком.
- Білоцерківський мирний договір.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Учитель. У лютому 1649р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоду про перемир’я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план – завдати козацькій Україні удару об’єднаними силами польської та литовської армії. Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь.
Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Сюди ж направив свої війська і Б. Хмельницький.
Робота з історичним документом
Документ 1. М. Аркас про облогу Збаража
«Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. …Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть… Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 64)
Завдання до документа
- Розгортання військових дій під Збаражем.
- Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії 1649 р.?
- Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії 1649 р.?
- Якими були наслідки облоги для польських і українських військ.
Відповіді на ці питання учні дають в ході виконання вправи «Коло ідей». Клас розбивається на чотири групи. Кожна група опрацьовує §15 ст. 103-104 за підручником О.В. Гісема та історичний документ, після чого учні залучаються до обговорення зазначених питань. Спочатку питання обговорюється в малих групах, після чого кожна група висвітлює один аспект обговорюваних питань. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі ідеї. Після цього підбиваються підсумки роботи.
Учитель. Отже, чим завершився другий етап Національно-визвольної війни? — Зборівським миром, документи якого ми з вами зараз розглянемо й охарактеризуємо.
Зборівський мирний договір було укладено 8 серпня 1649 року. За його умовами:
- Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств;
- Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права;
- Державні посади могли обіймати тільки православні;
- Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків;
- Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.
Метод «Мікрофон»
Яка ваша оцінка цього договору? Відповідь обґрунтуйте.
Учитель. Умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.
Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну. Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.
Повідомлення учня про битву під Берестечком.
Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.
Відповідь на запитання відбувається методом «Коло ідей».
Учитель. Після Берестецької битви, було укладено Білоцерківський договір у 1651році.
Зміст договору:
- влада гетьмана поширюється тільки на Київщину;
- козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік;
- польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни – до шляхти;
- Б. Хмельницький розриває союз із кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин;
- старшину і полковників затверджує король;
- учасники повстання амністовані.
ІV. Підсумки уроку, оцінювання результатів.
Робота з таблицею «Зборівський та Білоцерківський договори»
Розташуйте наведені положення договорів у відповідну колонку таблиці.
| Зборівський договір | Білоцерківський договір |
Положення:
- Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
- Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права.
- Державні посади могли обіймати тільки православні.
- Козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік.
- Учасники повстання амністовані.
- Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.
- Старшину і полковників затверджує король.
- Б. Хмельницький розриває союз із кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин.
- Всіх учасників війни було амністовано і вони повинні були повернутися по своїх домівках.
Домашнє завдання
Опрацювати параграф підручника