(Історія України. 7 клас)
Тема. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича
Мета: формувати в учнів знання про процес утворення та зміцнення Галицько-Волинської держави за часів Романа Мстиславича, розкрити основні напрямки діяльності князя та показати як його сини боролмся за відродження Галицько – Волинської держави; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в історичному процесі; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття і повагу до діячів минулого нашої країни.
Обладнання: підручник, настінна карта «Утворення Галицько – Волинської держави», атлас та контурна карта «Історія України. 7 клас», наочність (малюнки), роздатковий матеріал (текст історичного джерела) .
Поняття: «бояри», «опозиція», «самодержавство», «громадянська війна».
Основні дати: 1199 р.- утворення Галицько-Волинської держави;
1203 р.- приєднання Київського князівства;
1205 р.- смерть Романа Мстиславича.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Епіграф уроку. «Був він державцем всієї Руської землі»… Галицько-Волинський літопис
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалазація опорних знань.
Запитання та завдання.
1) Що таке феодальна роздробленість?
2) Якими були причини феодальної роздробленості Київської Русі?
3) Назвіть і покажіть на карті «Політична роздробленість Київської Русі» князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.
4) Назвіть спільні та відмінні риси в становищі князівств.
5) Історик М. Котляр наголошував, що давньоруська держава в середині XII ст. не розпалася, а змінила лише форму державного устрою: централізовану монархію заступила федеративна монархія. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.
6) Зробіть припущення: якби руські князівства знову об’єдналися в єдину централізовану державу, то яке князівство і яке місто стали б центром нової держави? Чому?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Наприкінці XII ст. центр українського державотворення переноситься на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке та Волинське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Як відбулося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграв волинський князь Роман Мстиславич? На ці запитання ми будемо шукати відповідь на сьогоднішньому уроці.
- Вивчення нового матеріалу.
- Передумови утворення Галицько-Волинської держави.
Розповідь учителя.
Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі було неоднаковим. Це можна показати за допомогою схеми.
Князівства
- Київське, Чернігово-Сіверське та Галицьке та Волинське
Переяславське
- Були ослабленими: через нескінченні князівські міжусобиці; певну зміну світових торговельних шляхів; активізацію нападів кочовиків; відтік населення з південних районів
- Продовжували зміцнюватися, оскільки були важкодоступними для кочовиків; розташовані на перехресті торговельних шляхів; віддалені від Києва (слабка влада київського князя). Мали родовища солі
Стає зрозумілим, чому саме західноукраїнські князівства стали новим центром об’єднавчих процесів на руських землях. Початок цьому поклало утворення Галицько-Волинської держави, тобто об’єднання Галицького та Волинського князівств.
Історична формула.
Галицька земля + Волинська земля = Галицько-Волинська держава
1199
Робота з картою.
Позначте на контурній карті кордони Галицько-Волинської держави після об’єднання Галицького та Волинського князівств.
- Діяльність князя Романа Мстиславича.
Робота з портретом.
Розгляньте портрет князя Романа і спробуйте дати йому характеристику.
Робота з історичними джерелами.
Учні опрацьовують історичні джерела, після чого вони виконують завдання до них.
«Галицько-Волинський літопис» про Романа Мстиславича
…Одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх як той крокодил, і переходив землі їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха…
Історик В. Татищев про Романа Мстиславича
…На зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний: із лиця гарний, очі чорні, ніс великий із горбок, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві, запинався, коли сердився; багато веселився з вельможами, але п’яним ніколи не був. Воїн був хоробрий і вмілий на військові вправи… Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув… Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернуся!» І збулося останнє.
Із «Великопольської хроніки»
…Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив найвидатніших галицьких достойників… Кого вбиває, кого живим закопує в землю, з інших здирає шкуру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами… А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, використовуючи дарунки, лестощі, усілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішими катуваннями… І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настільки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.
Ю. Шкрумеляк про Романа Мстиславича
Ти у Галичі високім Та й Польщі й далекій Литві
Кріпко на престолі сів, Ти завдав чимало ран.
Ти грізний, відважний воїн, Ти могутньою рукою
Пострах був для ворогів. Аж до Києва досяг —
Затремтів перед тобою Усі князі тобі скорились
Гордий половецький хан. І на твій клялися стяг.
Завдання.
1) Дайте характеристику князю Роману Мстиславичу за планом:
а) основні напрямки внутрішньої політики;
б) основні напрямки зовнішньої політики;
в) особисті моральні якості;
г) значення правління для становлення Галицько-Волинської держави.
2) Порівняйте, як характеризують князя Мстислава руські та польські джерела. Зробіть висновки.
- Боротьба за зміцнення держави після смерті Романа Мстиславича.
Причиною смерті Романа Мстиславича стало його прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь. У 1205 р., перебуваючи на землях Польщі, він потрапив у засідку і загинув.
Вправа «Чиста дошка».
Учитель пропонує учням опрацювати п. 2 підручника і відповісти на запитання, які записані на дошці. В ході читання учні відповідають на запитання, а учитель витирає їх, до тих пір, поки дошка не стане чистою.
Запитання на дошці.
– Що відбулося між князями після смерті князя Романа?
– Назвіть імена синів Романа.
– У якому році стали князями малолітні сини Романа?
– Хтот не допустив до влади Романової вдови та її синів?
– Де знайшли притулок молоді князі?
– Кого бояри запросили на престол у Галичину?
– Що не задовольняло бояр у правлінні Ігоровичів?
– З ким у 1214 р. бояри пішли на зговір?
– Кого було проголошено « королем королівства Галицького»?
– Хто допоміг звільнитися від угорських окупантів?
– На яку частину Галицько-Волинської держави в 1214 р. Данилу вдалося встановити владу?
– Впродовж скількох років Романовичі боролися за свою вотчину?
– Які землі припали Данилові? А Василькові?
- V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу
«Валіза».
Що б ви хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які отримали на уроці.
«Мікрофон».
Підтвердіть або спростуйте слова Галицько – Волинського літопису про Романа Мстиславича: «Був він державцем всієї Руської землі».
- VI. Домашнє завдання
1-4: Опрацювати матеріал підручника ( параграф 15).
5-8: Виконати завдання 6 (с. 151).
9-12: Виконати завдання 7 (с. 151).